А надо ли нам так сказать, полагать, платить цену за распространение Евангелия? Или, на Иисусе все закончилось? Можно ли сказать, что все, что связано с распространением Евангелия, обеспечено Голгофским крестом? Находчивости и дерзновению с твердой уверенностью в данном вопросе христиан, трудно апеллировать. Часто верующие утверждают о том, что Иисус за все заплатил. И мы только входим в результат Его жертвы, при этом ничего не полагая. Но если это действительно так, то как можно понять слова Павла? Гал. 4:19 « Дети мои, для которых я снова в муках рождения, доколе не изобразится в вас Христос». Что такое есть муки рождения и за рождение кого они проявились? Т.е. не сказано, что Павел стоял рядом и наблюдал за тем, как через Голгофскую жертву родились другие верующие. Но сам рожал, платил цену. Когда начинаешь, говорить о цене за Евангелие многие возмущаются и говорят это не от Бога! А некоторые верующие отговариваются еще круче: «Это не Воля Божья!». Никто не хочет страдать душой, переносить боль и давление на душу, ради Евангелия Мк. 8:35. Неужели потерять душу ради Евангелия, происходит с великой радостью и без боли? Евангелие, это и наша цена-участие. Если только Иисус есть действительно путь, примет для подражания. Если рассмотреть жизнь служителей Божьих. Павла, пророков, любимую Евр.11 главу. То вы не найдете не одного примера сладкого или легкого служения. Библия не имеет, подобных примеров. В действительности Евангелие кричит о цене, которую ДОЛЖНЫ платить именно мы. И жизнь всех без исключения верных рабов Божьих подтверждение этому. Но душа желает только праздника на торжествующем Сионе, хотя Павел говорит, что многими скорбями надлежит войти. Это и есть цена, но мало кто хочет страдать ради Евангелия. Логика проста, Он и сам Всемогущий, тем более Иисус за ВСЕ заплатил. К тому же, Господь творит все, что хочет. А я Его за это славлю и хвалю! Это мое призвание. А Евангелие должно исполниться само собою. Мы только послушные инструменты (роботы) в Его руках. И при этом придумав такое определение как, Евангелие страданий.
Это не Евангелие, страданий, а просто Евангелие без обольщения и миражей. Девиз неверующих «Миражи, это наша жизнь», нам не светит.
Оно без тебя не совершится, не исполнится! Не жди от Бога то, что Он ожидает от нас! Благодать сделает все, но платить (страдать) придется нам. Духовный мир готов отдать все, что удерживает. Души, территории и валютой является наше посвящение с ценой, которую мы готовы заплатить, а не только вера! Аминь!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.