Упала первая слеза,
Смочив руки ладонь.
Она рождается в глазах,
Нам облегчая боль.
Когда на сердце тяжело,
Внутри болит душа,
Глаза вдруг что-то обожгло,
Скатившись неспеша.
Слеза, как ранняя роса
На кончиках ресниц.
В ней можно видеть небеса
И отраженье птиц.
И взор с надеждою подняв,
Когда посмотрим ввысь,
Мы ищем Бога, Кто поняв,
Даст слёзы позабыть.
Слезинки, выпавшие вниз,
Не поднимают пыль,
Но со щекой они слились,
Всё превращая в быль.
Оставив свой короткий след,
Исчезнув на ветру,
Увидеть вновь дают рассвет,
Надежды полноту.
Расстают слёзы словно пар,
Собою лик омыв.
Нам слёзы, часто, будто в дар,
Чтоб горе позабыв,
Стремились мы душою вверх,
Став чище и добрей,
С грехом порвали краткий век,
Любя Христа сильней.
А слёзы капают из глаз;
Их ценность высока.
Они даны не напоказ,
Но как к Творцу строка.
Слезами пишем мы письмо
Туда, где скорби нет,
Прося побыть с душой вдвоём
Среди гнетущих бед.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 12362 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Вячеслав, какой замечательный стих..Спасибо Вам..Я обязательно сделаю на него кастик...Пусть Господь и дальше вдохновляет вас на такие чудесные стихи Комментарий автора: Благодарю!
Всеволод
2010-08-31 10:40:38
Мир тебе.
Бог дал прекрасный стих !
Слава Богу !
Трудись дальше. Комментарий автора: Благодарю, Всеволод!
Raisa
2010-09-03 21:23:13
5!!!
Tatyana
2010-09-12 04:47:39
замечательный стих. Спасибо.
Марина Баркова
2010-09-13 16:26:35
Благослови Господь!!!
Дина Маяцкая.
2011-03-18 02:17:35
Душа твоя, как на ладони
В твоих стихах!
А нам-как мирро благовоний
В твоих устах...
Замечательно, прекрасно, чудесно!
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
