Куда же ты идёшь Россия?
В сердцах людей таится страх,
Сейчас твоя былая сила
Вся разлетелась в пух и прах,
Творит расправу всякий сброд,
А власть с бандитами срастилась,
Обворовала свой народ.
По миру нищими пустила.
Полна история баллад,
В ней все герои отражались.
А ты унизила солдат,
Что на полях войны сражались.
Тебя судить я не берусь....
Но как в стране ужасна старость,
И от тебя Святая Русь
Одно название осталось.
Ведь ты была для всех пример;
Доколь Россией будет править
Обман, користь и лицемер
На посрамление Державы?
Восстань Российский исполин,
Разбей безправия оковы,
Да возродится из руин
Дух Православной веры снова!
Тебе завещано хранить
И Православием крепиться.
Не разорви единства нить;
Лишь так Россия возродится.
Восстань! Прозри Святая Русь!
Я за тебя молюсь и плачу,
Я сердцем за тебя держусь!
Как Россиянин не могу иначе.
С Божьей помощью прихожанин
Свято-Владимирского храма
Николай Токарь
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 9830 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Коля. Так и хочется ответить на твоё стихотворение словами старого еврея, когда его спросили о здоровье: "И не надейтесь!"
Откуда у вас "там", простите, "западенцев", такое представление о России - вот это интересно? У вас что, "там" так газеты пишут? Ну если так... то эт от зависти злопыхают, по старой памяти...
Нет, Коля, милый, всё в России далеко не так, как ты тут плачет в своих стихах - приезжай, увидишь. Дерьма хватает, это верно, но где его нет?
В твоей Автралии поди тоже без этого не обходиться, но никто же не посыпает голову пеплом - посадили шельмецов и точка. У нас также поступают - не более того. И ворьё-то в основном,те, кто захватил и пожил в нашем поколении.
Вырастает новое поколение, другое, Коля...оно пока не заметно, но им можно будет спокойно передать Страну - не посромят:Трезвые,умные, терпимые,патриотичные - держись супостаты... вот такие вот ребята.
Так что не страдай - у нас всё хорошо.
Всего доброго тебе,и помогай Бог. Комментарий автора: Прости меня мой дорогой, не мог долгое время тебе ответить. Спасибо за комментарий, за оптимизм, и надежды. Мишенька у меня, в Австралии Русское ТВ 24 часа в сутки.ОРТ, НТВ и Первый канал. К тому же по московским матрицам в тот же день печатается АиФ.
Это издание нельзя упрекнуть в печатании каких либо непровереных фактов. Берём три-четире последних номера:
Вот из статьи обозревателя Вячеслава Костикова. АиФ№31
Бюрократическая машина чрезмерно разрослась и утратила мобильность. Поражённая коррупцией и круговой порукой, отгороженая от общества занавесом непрозрачности, она становится опасной для России.
И сам Президент Медведев поставил экономической политике страни жёсткий диагноз. :России нужно движение вперёд, а этого движения нету. Топчемся на месте. Нынешний путь РАзвития России - тупиковый.
АиФ№34 Статья; "А если обувать только одну ногу."
В этом же номере Министр МВД Рашид Нургалиев сообщает, что за шесть месяцев, только работниками органов внутренних дел и Федеральной миграционной службы совершено 44 тысячи, я не ошибаюсь , а именно эта цифра названа, правонарушений. И ещё , что это заниженые данные.
Мишаня как сказал поет:-"Лицом к лицу, лица не увидать, большое видится на растоянии.
Потом мой добрый друг, когда я говорю Россия, для меня этол тне только Российская Федерация, а и Украина и Белорусия. КАк сказал наш Патриарх:- "Россия , Украина, Беларусь-- Это есть Святая Русь.
Конечно Вырастает новое поколене, я с тобой полностью согласен, которым не безразлично и судьба Страны, и народа. Это прекрасно и так должно быть. И помогай Боже И Стране и всем людям живущи в ней и тебе дорогой мой брат во Христе. С наилучшыми пожеланиями и уважением.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
