Церква – це не секта обмежених, тупих та короткозорих, релігійних фанатиків. Церква – це далеко не те, що більшість собі уявляє. Церква – це сучасні, вільні, грамотні, виховані люди. Котрих не задовільняє гріховний стиль життя, для них це дуже вузько й примітивно. Пиво, цигарки, горілка, вино, наркотик, розпуста – це їжа для слабих людей. Сильні люди вибирають сильні речі і церква, це те місце, те середовище, де слабі стають сильними. Й тому, вчорашні п’янички й наркомани в церкві стають людьми високого духу й інтелекту.
Комуністична ідеологія виставляла віруючих в дурному світлі. Але приходить час, коли Бог розставить все на свої місця і володарювати на землі будуть не безбожники, а святі люди.
Церква – це те місце, де слабі стають сильними, хворі – здоровими, бідні – багатими.
Церква – це те місце, де, зрештою, людина стає людиною, в повному розумінні цього слова.
Церква – це те місце, де людина дізнається про своє покликання і займає високу, вірну позицію на землі.
Церква – це зібрання сучасних, стильних, наповнених Духом Святим, людей.
Ніде ти не знайдеш справжню волю, радість та любов, як лише в біблійній, сучасній церкві.
Я не рекламую Церкву, а лиш ділюся своїми враженнями та переживаннями, будучи в Божій церкві.
Церква – це те місце, де ти звільняєшся від заздрості, гордості й плотських амбіцій. Церква – це те місце, де ти звільняєшся від гріха і входиш в Божественну свободу повноцінного щасливого життя.
Церква – це місце яскравих кольорів, чітких контрастів, глибоких почуттів, справжніх відносин, вільних емоцій.
Церква – це місце, де ти в гармонії з Богом, в гармонії з ближнім та в гармонії з усім творінням Божим.
Церква – це місце возстановлення особистості та розкриття твого потенціалу.
Церква – це представництво Бога на землі.
Якщо ти знайомий з якоюсь іншою церквою, то значить тобі ще не пощастило знайти справжню церкву. Шукай і знайдеш, бо хто шукає – знаходить.
Як тільки тобі вдасться знайти справжню церкву, не вагайся, але приєднуйся, ставай частиною такої церкви. Бо лише тоді ти по-справжньому зрозумієш, що таке життя, котре подарував тобі Бог.
Бути в волі Божій, це велике, глибоке задоволення і повсякчасне переживання Божої присутності.
Мир, спокій, впевненість в завтрашньому дні, насолоду життям, благополуччя в домі. Все це ти можеш набути, перебуваючи в Божому домі, що є Церква, стовп і підвалина правди.
Юрий Рабый,
Кузнецовск Украина
Хочу пробуждения, ищу, молюсь об этом с 1991 года! Живу в Кузнецовске Ровенской области, Украина e-mail автора: urran@ukr.net
Прочитано 18991 раз. Голосов 5. Средняя оценка: 4,2
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Просто супер! Там мыслить о Церкви может только посвещенный человек который не посещает Церковь а ПРИНАДЛЕЖИТ ЦЕРКВИ! Комментарий автора: Дякую, дуже дякую!
Михаил
2008-09-28 17:30:53
ап. Павел рекомендовал: думайте о себе скромно. Автор прошёл мимо. Всем хочется быть элитой. А кого гнать то будем? Элиту гнать негоже. Ну если Вы в духовном смысле, то куда нам до Вас.
Какие то дурачки элиту да к дереву, гвоздиками. И невдомёк, что руку на саму элиту подняли. Одно дело - дурачки.
А "мы" - элита...
Поэзия : Насіння (The seed) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
I was a seed that fell
In silver dew;
And nobody could tell,
For no one knew;
No one could tell my fate,
As I grew tall;
None visioned me with hate,
No, none at all.
A sapling I became,
Blest by the sun;
No rumour of my shame
Had any one.
Oh I was proud indeed,
And sang with glee,
When from a tiny seed
I grew a tree.
I was so stout and strong
Though still so young,
When sudden came a throng
With angry tongue;
They cleft me to the core
With savage blows,
And from their ranks a roar
Of rage arose.
I was so proud a seed
A tree to grow;
Surely there was no need
To lay me low.
Why did I end so ill,
The midst of three
Black crosses on a hill
Called Calvary?
